Відчай

vidchay

Немає радості, є лиш розлуки.
Немає зустрічей і застарілих слів.
Є тільки люди і щоденні муки,
І рів між ними, здоровенний рів.

Немає посмішок і щирості немає.
А де сміються, то не більше ніж спектакль.
Закриють зал і маски познімають,
Додому взявши лиш одну печаль.

Немає слів і музики немає,
Є тільки звуки переплетені в слова.
В одну лиш мить вона мов сон зникає:
Скрипаль помер і скрипка вже німа.

Немає совісті, та й і людей немає.
Є тільки тіні перероджені й страшні.
Кому болить той як дитя ридає,
А іншому болить — затягує пісні.

Нема любові й почуттів немає,
Є лиш слова, і ті завжди пусті.
Один із двох, як правило страждає,
А інший топчеться ногами по душі.

3 комментариев к записи “Відчай”

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии