Піду я в гори якось на світанку

Піду я в гори якось на світанку,
Зберу в долоні всю гірську красу
І принесу тобі краси тієї жбанку
За твою вроду ніжну й молоду.

Там назбираю я для себе сили,
Щоб відшукати ключ до мрій твоїх.
Допомагатимуть мені карпатські схили,
Впадаючи у вир бурхливих рік.

Для тебе, мила, я зберу проміння
Палкого сонця на стрімкій горі,
Щоб ти набралась у житті терпіння
Зі мною жити у одній сім’ї.

Одного дня ти завитаєш над горами,
Відчувши серцем всю любов мою.
Я все зроблю, щоб ти в житті не знала
Про існування болю і жалю.

І ти, забувши всі свої тривоги,
Обнявши ніжно, скажеш: «Я твоя!»
Й тобі підкажуть на річках пороги,
Що ти жадана доленька моя.

images 23

5 комментариев к записи “Піду я в гори якось на світанку”

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии