Переддень посту

pist1

Схрестивши руки на обличчі ночі
Він вирушав заглиблений в пітьму.
Манливий світ і загадкові очі…
Забудь про все у переддень посту.

А долі щастя в думах незрівнянне
І не подібне до земних чудес,
Хоча і тисне голод окаянний
Та наближає тіло до небес.

Дарма, що навкруги кружля зневіра,
А молодь вірить в те, що пхає в рот.
І тільки піст нас віджене від Звіра,
Який чатує кожний поворот.

Цей шлях, який чекає попереду
Несе з собою безлічі спокус…
Для когось він печаль, комусь розрада,
А комусь просто молотіння вуст.

Але не так він строгий для застілля,
Як строгий для думок і слів «чужих».
В посту ми з вами наче на весіллі,
Де нас вінчають постаті Святих.

1 комментарий к записи “Переддень посту”

  • Тамара:

    Вражає глибина висловленого. Мимоволі призупиняєш життєву метушню, щоб, повертаючись думками до прочитаного, змінити у собі щось на краще.

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии