Падіння, або орган на літеру «п»

Оце думаю: наскільки ж треба любити свою професію, щоб в три години ночі, дописавши чергову скаргу на дії слідчого, намагатися ще щось робити? І це при тому, що завтра в десять годин наступне засідання! Але професію адвоката любити або не любити не можна, нею можна тільки жити! Та зараз не про це.

Наперед кажучи, без жодного намагання похвалитися, поділюсь враженнями від вчорашнього засідання, на якому поставлено крапку піврічіної «боротьби» з податковою інспекцією. В цьому спарингу податкова впала. Та цінністю, про яку хочеться розказати є те, що не дивлячись на методи податкової (про які навіть розказувати не хочеться), закон все таки виявився сильнішим, а правда стійкішою.  А ще більшою цінністю, як на мене, є те, що державні органи нарешті змушені усвідомлювати свої помилки і рахуватися з іншими, чого ми нажаль не помічали останні десятиліття, адже їхні навіть самі безглузді і до непристойності нікчемні рішення, сприймалися всіма як істина в останній інстанції. Час міняється, і я вважаю, що працівникам і керівництву податкових, пора вже відкрити Конституцію нашої держави і прочитати статтю 19-ту, відповідно до якої, «органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та іншими законами». Маю надію прочитають. А от чи виконають? Побачимо…

Цей монолог в жодному разі не топтання на кістках переможеного, це моя реакція на поведінку моїх опонентів в процесі розгляду вказаної справи, де до і після чергових засідань представник податкової переконував, що суд не посміє визнати дії податкової незаконними. В результаті суд посмів, і це ті рідкісні моменти, коли за наш суд гордо і хочеться звертатись до нього з приставкою «Шановний».

На цьому сьогодні кінець! Треба відпочивати, бо завтра в судовому процесі моїм опонентом буде не менш прутка і ще більш високої про себе думки — прокуратура!

1 комментарий к записи “Падіння, або орган на літеру «п»”

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии