О горе, тріснула струна…

О горе, тріснула струна…
Немов життя все миттю обірвалось.
А іншої у скрипаля нема;
Нервова публіка вся на ноги піднялась.

Нема вже трепету від музики тієї.
Народ скандує: ще давай,
Заграй на трьох ще нам цієї…
А не заграєш, гроші віддавай.

Засумував скрипаль, скривився,
Трясуться руки, хоч і винен сам.
Віддав все до копійки й зажурився —
Нема грошей голодним діточкам.

А публіка недовго сумувала
Й поважно у шинок пішла,
Повернуті всі гроші прогуляла
І радісно додому побрела.

Та зранку спати їм усім не дали
Бо слухи по селі нові пішли:
У скрипаля в цю ніч дітей не стало –
Від голоду до Бога відійшли.

І, як годиться, всі жінки горлать почали,
Чоловіки взялись розпалювать люльки…
Несправедливістю усіх, і навіть Бога проклинали,
Та якось промовчали, що в шинку були.

А через день, розказують, скрипалю
Трьохструнну скрипку ставили в труну…
Народ тужив і корчився від жалю
А у нещастях звинувачував струну.

skrypal

1 комментарий к записи “О горе, тріснула струна…”

  • Ирина:

    Болісно від жорстокості світу…одне добре, що маємо здатність забувати і радіти маленьким хвилинам щастя:)

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии