Навчімся люди…

svoboda

Навчімся, люди, вже любити
Сьогоднішнє святе життя,
Бо «вчора» нам уже не повернути,
А «завтра» хоч і стукає здаля,
Та не прийшло. Це варто всім збагнути!

Навчімся, люди, цінувать свободу
І волю – у душі, а не лише в житті,
І любуватись глянувши у воду, -
Хоч там і видно образи криві,
Але щасливу від свободи вроду!

Навчімся, люди, усмішку сприймати –
В серцях, і на вустах, в душі…
Хоч важко, та все треба відшукати,
Не дивлячись на болі головні,
Краплини радості, і всім віддати.

Навчімся, люди, вже добро робити
І не чекати більшого взамін.
От взяти й ворогам простити,
Схилившись перед ними на уклін,
Сказати «друзі» і прощення попросити.

Навчімся, люди, дякувати Богу
За щиру ласку і любов до нас;
З молитвою рушати у дорогу
І щиро дякувати кожний раз
Йдучи з Ним аж до крайнього порогу.

Зберімо, люди, в своїм серці:
Любов, свободу, усмішки й добро…
Нехай побачать всі, що ми в душі не вперті;
І перед ворогом ми схилимо чоло,
Й добра вінок не всохне аж до смерті.

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии