Моя правда про російські реалії

Наприкінці тринадцятого року, перед початком відомих подій в Києві, мав нещастя побувати в Москві. І навіть не здогадуючись про сьогоднішні реалії, вже тоді не міг зрозуміти проросійської налаштованості наших громадян, як і не міг зрозуміти, чим Росія нас «вербувала» в «митний союз».

За два дні перебування на території Російської Федерації я побачив, мабуть на все життя вперед, порцію бідності (крім Москви звичайно), наглості і безкультурщини. Проїхавши більше двох тисяч кілометрів по території Росії я жодного разу не почув: будь-ласка, дякую, вибачте (звичайно на російській мові). Натомість в кафе на столах відсутні скатертини, немає сільничок, а в деяких закладах навіть туалет на вулиці.

Я розумію, що мої роздуми дещо запізнілі, бо про російську інтеграцію тверезі люди вже не думають. Та все ж мені кортить запитати: невже до цього ніхто і ніразу не був у Росії і цього всього не бачив? Чи може люди думають, що така бідність тільки по дорозі в Москву з Києва, а на всій іншій території федерації бурлить достаток і живуть ввічливі й привітні люди?

На підтвердження моїх слів можна взяти ситуацію, що склалася в Криму. Як бачимо, нажаль, кримчани вже на власній шкурі відчули, яке воно «райське» життя у складі Російської Федерації. Не дай Бог це відчути й іншим регіонам України.

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии