Корабель життя

Ви ж бо погляньте — старість вередлива,
Все прагне потопити корабель,
Який пливе не дивлячись на зливу
І хвилями життя блукає день у день.

Вже і підбитий бік, й розламана корма,
І капітан осліп в обидва ока…
Та піт ще й досі капає з чола,
А значить корабель манить дорога.

Й нема різниці як він допливе.
Нема різниці де й коли причалить.
Важливо, що на хвилях він живе,
І на життя своє не дивиться із жалем.

Та перед тим як добереться до причалу,
Де зашвартується назавжди до землі —
Він пропливе своє життя на славу,
Й не поржавіє десь на мілині.
lg

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии