Водохреща

Один мій друг, викладач на юридичному факультеті і колишній адвокат, сказав якось мені: «якщо ти хочеш бути адвокатом, забудь про вихідні й свята…». Так сталося й сьогодні. В той час, як більшість людей, в тому числі й мої друзі пірнали в ополонку, я змушений був цілий день працювати в офісі, їздити в суд, зустрічатися з клієнтами тощо. Не скажу, що надто засмутився цим, хоча й була думка все кинути й помчати на річку в обійми крижаної і цілющої води та гарячого й терпкого глінтвейну…, проте відчуття обов’язку і розуміння, що в моїх руках в певній мірі лежить доля людей, змушувало працювати далі. Навіть якщо сьогоднішні мої старання й не принесуть блискучого успіху на завтрашньому процесі, совість в мене чиста…

Проте думати, що я зовсім забув про сьогоднішнє Свято не можна, бо ще з самого ранку, йдучи на роботу, я завітав до Храму і посвятив воду.

Оставить комментарий

Поиск
Реклама
Свежие комментарии