Архивы рубрики ‘Політика’

Авраам Лінкольн. Шлях до мети

Нещодавно наткнувся на біографію 16-го президента США — Авраама Лінкольна (1809-1865) і м’яко кажучи був вражений. Вражений його силою духу та вірою в себе, не дивлячись на поразки і невдачі на шлляху до успіху. Втім, хронологія його життя говорить сама за себе:
1816 рік — родину позбавляють житла, коли семирічний Авраам був єдиним годувальником сім’ї;
1818 рік — помирає мати;
1831 рік — поразка у справах — борги;
1832 рік — бере участь у виборах до Легістратури — поразка. Втрачає роботу — борги. Прагне вступити до Колегії адвокатів — невдача;
1833 рік — банкрутство — потім 17 років буде працювати на повернення боргів;
1835 рік — помирає наречена — депресія;
1836 рік — нервовий зрив — шість місяців прикутий до ліжка;
1840 рік — висуває кандидатуру на голову Легістратури — провал;
1843 рік — балотується до Конгресу — програє;
1848 рік — перевибори у Конгресі — програє, будучи туди обраним у 1946 році;
1849 рік — пошук роботи — невдача;
1854 рік — балотується до Сенату — програє;
1856 рік — висуває свою кандидатуру на посаду Віце-президента США — поразка (отримує менше 100 голосів);
1858 рік — знову балотується до Сенату — знову прогарає;
1860 рік — ОБРАНО ПРЕЗИДЕНТОМ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ.

Ось на кого треба рівнятися йдучи до своєї мети, а не нити при першій невдачі!!!
lincoln_ap

Інвалідний візок, як невід’ємний атрибут на шляху до милості Феміди

Сьогодні в стрічці новин промайнула інформація, що в Харкові знову судять Кернеса. Кинулось в очі, що Кернес сидить у інвалідному візку. Спочатку десь навіть шкода його стало, а потім згадалось щось до болі знайоме: я вже бачив наших VIP-обвинувачених на інвалідних візках, і не раз.

Скажімо Рудьковський після феноменального польоту з кралями на борту, тільки приземлившись, одразу в суд в’їхав на інвалідному візку, з виразом обличчя, ніби між візком і Рудьковським знаходився кактус або їжак. В такому ж візку, але вже із суду вивозили ректора-Мельника, щоправда на ньому не було обличчя взагалі. Юлю теж на візку до суду возили, а потім одразу ж з колонії привезли і на Майдан, щоправда на каблуках.

А я в той час задаюсь: невже адвокати віпів нічого мудрішого не здатні придумати, і чи не набридло Феміді одні і ті ж методи? А може шлях до милості Феміди тільки на інвалідному візку?

Пишучи це я розумію, що людина дійсно могла бути хворою і це не зовсім правильно і гуманно. Та як ми мали можливість спостерігати після судових засідань, всупереч законам фізики та анатомії, процес виздоровлення бив у них рекорди. Це прості люди, потрапивши в інвалідну коляску, роками з неї не встають, а більшість в ній і помирають. Наші згадувані герої на щастя не стали інвалідами, з коляски встали одразу після позитивного для них рішення. Скажімо Рудьковський, вже веселий, здоровий, дає інтерв’ю, жартує, заграє з журналістками, Мельник влаштовує бал з феєрверками і танцями до ранку, Юля вже вільно ходить в каблуках, при тому не те що без милиць, навіть без палочки… На щастя, чомусь здається, що Кернес теж, не дивлячись на його поранення, одразу після завершення процесу, у випадку позитивного для нього вироку (якщо справа до нього звісно дійде), миттю стане здоровим… Думаю за такі пророцтва і сам Кернес на мене не образиться.

Але ж чому ці мужі, не останнього (як би не скептично це звучало) гатунку, не знаходять мужності гордо стояти й перед судом? Чи може підсвідомо діє древнє правило: «як жив, так і перед судом став»?

Між поляком і українцем

Нещодавно мій друг, який щонайменше три рази на місяць буває в Польщі, провів цікаву паралель між поляком та українцем і дійшов висновку, що поляки з українцями повністю ідентичні, окрім – поляк поважає іншого поляка і любить свою країну. Читать далее »

Моя правда про російські реалії

Наприкінці тринадцятого року, перед початком відомих подій в Києві, мав нещастя побувати в Москві. І навіть не здогадуючись про сьогоднішні реалії, вже тоді не міг зрозуміти проросійської налаштованості наших громадян, як і не міг зрозуміти, чим Росія нас «вербувала» в «митний союз». Читать далее »

Про нас

Чи варті ми того щоб жити краще? Мабуть не варті! Дочекавшись доки спорожніє зал від незгідних, для тих хто згідний скажу, що наші негаразди – це не що інше, як історична і ментальна закономірність. Іншого й бути не може. Читать далее »

Матч за Україну

Останні події в Україні, а зокрема у східних її областях, не турбують мабуть тільки лінивого або байдужого. В мене вони викликають тривогу, що спонукає висловити свою думку Читать далее »

Деградація російського народу

Дії президента Російської Федерації давно вже не витримують критики і не тільки з боку українців, але й з боку світової спільноти. Моє особисте ставлення до дій Путіна Читать далее »

Поиск
Реклама
Свежие комментарии