Архивы за Февраль 2016

Музей однієї вулиці

Андріївський узвіз 2-Б

IMG_1020IMG_1029IMG_1026

Нарада Координаційного центру молодих юристів

Сьогодні відбулась розширена нарада Координаційного центру молодих юристів м. Києва (до 35 років) за участю структурних підрозділів Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Координаційної Ради молодих юристів м. Києва при Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві, Голів Координаційних Рад молодих юристів при Районних управліннях юстиції в м. Києві.

Мав честь бути присутнім на нараді від Подільського району м. Києва.

Слід зазначити, що Координаційна рада молодих юристів міста Києва — це новостворений, молодіжний дорадчий орган при Головному управлінні юстиції у м. Києві, основним завданням якого є: підвищення правової культури та правосвідомості громадян.

10341977_616184848538918_1651544592678085232_n

«Мученики пера» Дж. Джиссинга

Сьогодні мав честь стати власником вищевказаної книжки. Їй вже 125 років!

image (17)

image(2) (1)

Ой молодці, прокуратура

Нещодавно звернувся зі скаргою до Генерального прокурора України на дії прокурора м. Києва. І ось, отримав повідомлення з Генеральної прокуратури України. Геніально, скаргу на прокурора м. Києва буде розглядати перший заступник прокурора м. Києва.
image(1) (2)
image (16)

А я сумую

А я сумую, по ночам сумую,
Хоча кохана й на плечі дріма.
Щоночі думаю, чого я тут ночую,
Якщо вона вже більше не трима?!

А ще ридаю, по ночам ридаю,
А втіхи як не було так й нема.
Яка ж то сила тут мене тримає,
До болі мучить й душу виверта?

А я кохаю, все таки кохаю,
Нехай вона і не цінує це.
Я всеодно ще в небесах літаю,
Хоча і знаю, не мене вже жде.

Ми постарієм, знаю постарієм,
І осінь в душу листя накида…
Можливо в пам’яті ще мрія зажевріє,
Та шансу збутися у неї вже нема.
images

«Кімната для адвокатів» у Шевченківському суді

Приємно здивувало, що в Шевченківському суді вже є «кімната для адвокатів». Бачив такі (ну не зовсім такі) в американських фільмах і на фото з польських судів, а тут вже й у нас появилися.image(2)

Житя як вибір. 1/1

Він був інтелігентом, не дивлячись на кульгавість, майже не помітну сутулість та постійний погляд під ноги. Піджак дешевий, та пошитий ідеально під його стан. Туфлі позаминулого десятиліття моди, але доглянуті настільки старанно, що складається враження, ніби він їх купив у молодості і лишень тепер одів. Краватка шістдесят років як вийшла з моди, проте ідеально пасувала до сорочки і піджака.

Загалом професор виглядав охайно, відрізняючись на фоні його колег, які в більшій мірі виглядали зашморгано, думаючи тільки категоріями своїх дисциплін, не придаючи жодної уваги своїй зовнішності. Мабуть він таки вмів скрити трагедію свого жаття, на відміну від згаданих колег, які знайшли в собі сили працювати, а от звертати увагу на свій зовнішній вигляд ні.

Портфель мав із м’якої коричневої шкіри, з витягнутими ручками, золотавою защіпкою, який за своє існування був порожнім тільки у крамниці. Придбаний очевидно десь на початку наукової діяльності його власника, адже такої моделі портфелі вже давно побачити в місті неможливо, хіба що в когось на горищі, з непотребом. З портфелем не розлучався ніколи. Він був з ним коли він приходив на лекції, коли їздив на конференції, і звісно, постійний його супутник на роботу і з роботи. Іншими словами, уявити професора без портфеля так само важко, як монашку монастиря в порваних джинсах. Читать далее »

Поиск
Реклама
Свежие комментарии