В процесі…

Слухається справа про незаконне знесення ПАТ «Київміськбуд» будинку моєї клієнтки.
image(1)

image (1)

«Зоря», як зоря для «Динамо»

image (21)

Вже другий день я живу під враженням від гри луганської «Зорі» в матчі проти «Манчестер Юнайтед» у Манчестері на стадіоні «Олд Траффорд».

Все життя вболіваючи за київське «Динамо» мені гордо за «Зорю». Але я не можу зрозуміти, чому у хлопців із «Зорі» вийшло повозити по полю зірок світового футболу, а динамівці із менш титулованими суперниками виглядають на полі як вівці? Їй Богу.

Мені дорікнуть знавці футболу і приведуть статистику на кшталт: індивідуальна майстерність, відсоток володіння м’ячем, кінець кінців — результат гри. Згоден. Та поміркуймо інакше. Якби нам був головним результат, ми б вболівали переглядаючи тільки результати матчів. Так ні, ми йдемо на стадіон і хочемо бачити видовище — хорошу гру (я пересічний вболівальник і дивлюсь на гру, як на картинку). Що там говорити. Навіть жінки, які, як правило, байдужі до футболу, матч за участю «Зорі» дивляться відкривши рот і втикнувши ніс у екран телевізора, а під час гри за участю «Динамо» засинають (сам був свідком). Та й, якщо бути відвертим, така поразка «Зорі» залишила за собою набагато приємніші враження, ніж деякі перемоги «Динамо».

Не хочеться накаркати (для динамівців) та здається не за горами той час, коли на луганську «Зорю» буде приходити тисяч п’ятдесят вболівальників, а на київське «Динамо» тисяч п’ять.

P.S. Маю надію, що я таки помилився у своєму пророцтві, а сказане давно розуміють керівники київського клубу і найближчим часом ми будемо любуватися красивою, видовищною і результативною грою київського «Динамо».

Твоя ненависть

завантаження (2)

Ти кажеш, що нема любові у мені.
Але хіба я, ведучи війну з тобою
Не на твоїй воюю стороні
І не здаюся я тобі без бою?

Чи ж я прихильний твоїм ворогам,
Чи поважаю тих, кого ти ненавидиш?
Хіба не звинувачую себе кругом,
Коли ти без причини мене кривдиш?

У твоїй ворожнечі зрозумів одне:
Ти любиш зрячих, — я давно осліп тобою.
Усе, що не пов’язано зі мною то святе,
Мої ж діла покрились чорнотою…

Поема про Дуб

I

На полонині, у високім краю,
Де чути тільки вітру шум
(який дразнить смереки величаві),
До неба звівся кучерявий дуб.

Хоч і кремезний вже стояв роками
І не одну так зиму пережив,
Він подружився з звірями й птахами,
Яких всім серцем щиро полюбив.

Про себе все їм розповів,
Й про те, що бачив на своєму віку.
Та лиш одне сказати не зумів,
Що жив і народився чоловіком… Читать далее »

Кішка і змія

Дивлюсь, а кішка бореться з змією
Й у битві кішка фаворит.
Радів я і гордився кішкою тією,
Що наче жорнами змію трощить.

Та потім щось неначе повернулось
І кішка вже у пащі плазуна;
Кусалась бідолаха й кігтями впиралась
Та вирватись із пащі не змогла.

Без рукавиць я плазуна схопив руками,
І кішку намагаюся спасти.
Та змій цього немов чекав роками,
Мене ужалив й шию хоче обвести…

На цьому місці я прокинувся в задусі,
Тремтячою рукою витер піт з чола.
Уже не спав та відчував ще яд у серці
Від враження побаченого сна.

Так ніби кішка, то моє кохання,
З якого сам я виростив змію,
Яка убила в собі кішку незрівнянну,
Мене, а згодом і любов мою.
kobieta-waz

Свідоцтво про підвищення кваліфікації

А наскільки підвищив, покаже практика.
image 2(1)

Перон назавжди

У ніч мене забрав з перону поїзд,
Де ти застигла в гуркоті коліс,
З вікна вривався сум і холод,
Із-за полів виднівся тільки ліс.

Я пам’ятаю як не міг заснути,
Ще пам’ятаю як ридав у сні.
А зранку нове місто і байдужі люди –
Такі холодні і мені чужі.

Ти так й осталась посеред перону,
У тому місті де тебе зустрів;
Нас розділило скло немитного вагону
Й коліс об колії холодний спів.

Ти не знайдеш мене у тім вагоні;
Нас не розділить вже глухе вікно.
Життя неначе стрілки колій від перону, —
У різні напрямки назавжди розвело.
00267347